Піраміда потреб Абрагама Маслоу — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Піраміда потреб Абрахама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
Піраміда МаслоуУ 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей
uk.wikipedia.org
Маслоу і його Піраміда
На Світочі час від часу ми згадуємо про людські потреби, а в цьому зв’язку і про т.зв. Піраміду Маслоу. Ну, згадки згадками, але написати про це бодай коротко все ж таки варто…
Зважаючи на біхевіористичну освіту, не дивно, що Піраміду Маслоу назвали іменем Абрахама Маслова. Дивним є інше: в жодній (!!!) роботі цього психолога такої схеми не зустрічається: вперше Піраміда людських потреб, як спрощена ієрархічна структура людських потреб, представлена в графічній формі, вперше зустрічається в німецькомовній літературі 70-х років ХХ століття. Втім, в історії науки відомі випадки, коли певним відкриттям привласнювались не імена першовідкривачів, а просто відомих вчених…
- Фізіологічні: голод, спрага, статевий потяг тощо
- Потреби в безпеці: комфорт, сталість умов життя
- Соціальні: соціальні зв’язки, спілкування, прихильність, турбота про інших, увага до себе, спільна діяльність
- Престижні: самоповага, повага з боку інших, визнання, досягнення успіху і високої оцінки, службове зростання
- Духовні: пізнання, самоактуалізація, самовираження, самоідентифікація
Існує також більш докладна — 7-рівнева ієрархія людських потреб:
- Фізіологічні потреби:голод, спрага, статевий потяг тощо
- Потреба в безпеці: почуття впевненості, позбавлення страху і невдач
- Потреба в приналежності й любові
- Потреба в повазі: досягнення успіху, схвалення, визнання
- Пізнавальні потреби: знати, вміти, досліджувати
- Естетичні потреби: гармонія, порядок, краса
- Потреба в самоактуалізації: реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток власної особистості
Що ж до самого Абрахама Маслоу, то він вважав, що ієрархія потреб не є фіксованою і найбільшою мірою залежить від індивідуальних особливостей кожної людини.
Попри свою популярність, теорія ієрархії потреб на практиці має низьку валідність. З точки зору самого Маслоу, важливо враховувати задоволення потреб в залежності від вікової групи, до якої належить людина. Сам Маслоу досліджував лише біографії надзвичайно активних і щасливих людей, які самореалізувалися (Альберт Ейнштейн, Абрам Лінкольн, Елеонора Рузвельт, Томас Джеферсон, Альберт Швейцер, Олдос Хакслі, Барух Спіноза та ін.) — а стадії самореалізації в загальній масі людства, на його думку, досягає не більше 2%. Водночас, біографії тих, хто не зміг самореалізуватися, не були предметом аналізу вченого.
Щодо залежності від віку, то Маслоу вважав, що потреби в безпеці і фізіології люди задовольняють в дитинстві, потреби в приналежності й любові — в підлітковому віці і т.ін, в залежності від дорослішання. А от потребу в самоактуалізації задовольняють до років 50 лише т.зв. «щасливчики», яких не більше 2%…
До того ж, Піраміда Маслоу віддзеркалює лише доволі усереднений ієрархічний розподіл людських потреб. Зокрема, не є рідкими випадки, коли людина має сильнішу потребу у визнанні, ніж потребу в любові.
Отже, і з самою Теорією ієрархії потреб, і з ставленням до неї Абрахама Маслоу (якому приписується створення цієї теорії) не все аж настільки просто, як здається.
svitoch.in.ua
Піраміда потреб Маслоу — ПСИХОЛОГІС
Піраміда Маслоу з 5 рівнів
В інших роботах А. Маслову описував цю піраміду потреб як що складається з 7 рівнів.
Згідно А. Маслоу, людські потреби мають рівні від більш простих до більш високим, і прагнення до більш високих потреб, як правило, можливо і виникає тільки після задоволення потреб нижчого порядку, наприклад, в їжі і безпеки.
Про критерії поділу мотивів на нижчі і вищі див.→
В своїй роботі «Мотивація і особистість» (1954) Маслоу припустив, що всі потреби людини вроджені, і що вони організовані в ієрархічну систему пріоритету або домінування, що складається з п’яти рівнів. Піраміда наступна:
- Фізіологічні потреби (їжа, вода, сон тощо)
- Потреба в безпеці (стабільність, порядок, залежність, захист, свобода від страху, тривоги і хаосу)
- Потреба в любові і приналежності (сім’я, дружба, своє коло, референтна група)
- Потреба в повазі та визнання (я поважаю себе, шанують мене, я відомий і потрібен. 1: я досягаю, 2: престиж і репутація, статус, слава)
- Потреба в самоактуалізації (розвиток здібностей. Людина повинна займатися тим, до чого у нього є схильності і здатності)
Пізніше, в інших роботах, А. Маслоу іноді додавав ще два рівні: рівень пізнавальних здібностей та рівень естетичних потреб.
На думку А. Маслоу, потреби одного типу повинні бути задоволені повністю, перш ніж інша потреба, більш високого рівня, проявиться і стане діючою. Інша закономірність, помічена Маслоу, полягає в тому, що коли задовольняються потреби більш прості, людина починає тягнутися до потреби більш високого порядку. При цьому сам Маслоу зазначав, що з цього правила нерідко трапляються винятки: у деяких людей потреба в самоактуалізації може виявитися важливіше, ніж потреба в любові, як деякі люди зупиняються на рівні нижчих потреб, не відчуваючи інтересу до потреб більш високим, навіть коли нижчі потреби начебто задоволені. На думку Маслоу, всі такі порушення нормального розвитку людини відбуваються в результаті розвитку неврозу або в ситуації сильно несприятливих зовнішніх обставин.
Який сенс піраміди Маслоу?
Маркетологи піраміду Маслоу часто критикують: і даремно. Чому? Маркетологи взяли розумну психологічну теорію і спробували її застосовувати в маркетингу (там, для чого вона не створювалася), а коли не вийшло, звинуватили Маслоу в тому, що його теорія «абсурдна», «застаріла», «у нас не працює».
Який сенс психологам, педагогам, так і звичайним людям знати про цій піраміді? Тут можна два основних сенсу.
Перше. Людям (масі) підказуються, що після того, як вони поїдять, посплять і поразвлекаются, у них можуть (а якщо вони поважають Науку, то й повинні) виникнути інші бажання та інтереси. Пора, панове!
Друга. Психологам, педагогам і батькам підказуються, що навряд чи вийде від їх вихованців очікувати високих інтересів, поки не підгодувати їх чимось простішим. Не потягнете.
При цьому, педагогічно спірним видається погляд Маслоу А. на вершину його піраміди, на те, що потреба в самоактуалізації — найвища цінність людського життя. Можливо, для людини як організму це дійсно так, але для людини як особистості є й інші погляди на головні життєві цінності і вершини зростання і розвитку особистості.
psychologis.com.ua
Піраміда потреб Абрагама Маслоу — Howling Pixel
Піраміда потреб Абрахама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
Зміст теорії
У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним мотиватором.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов’язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з’являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.
Піраміда потреб Маслоу
Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру з 5 рівнів.
У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильною.
- Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.
- Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).
- Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
- Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.
- Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.
Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами.
Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85%, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10%. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.
Див. також
Література
- Маслоу А. Мотивация и личность / пер. А. М. Татлыбаевой ; терминолог. правка В. Данченка. — К. : PSYLIB, 2004.
- Дмитриченко Л. И., Чунихина Т. С., Дмитриченко Л. А., Химченко А. Н. Корпорация в системе общественного производства : монография. — Донецк : ООО «Східний видавничий дім», 2010. — 220 с.
Інтернет-ресурси
Готорнський ефектГо́торнський ефе́кт (англ. Hawthorne effect, за назвою заводу Hawthorne Works, або впли́в спостерігача́) — це тип реактивності, коли люди змінюють поведінку, діють інакше, більш ретельно, ніж зазвичай тільки завдяки усвідомленню того, що вони знають про спостереження за ними.
Готорнський ефект має двояке трактування:
позитивні зміни в поведінці людей, викликані наданою їм увагою, яке самі люди тлумачать як доброзичлива участь;
в експериментальній психології — зміни в явищі, за яким ведеться спостереження, що відбуваються внаслідок самого факту спостереження.
Іншими мовами
This page is based on a Wikipedia article written by authors
(here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
howlingpixel.com
WikiZero — Піраміда потреб Абрагама Маслоу
open wikipedia design.
Піраміда потреб Абрахама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
Піраміда МаслоуУ 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним мотиватором.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов’язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з’являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.
Піраміда потреб Маслоу[ред. | ред. код]
Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потр
www.wikizero.com
Піраміда потреб Абрагама Маслоу — Вікіпедія
Піраміда МаслоуУ 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Масл
uk-wiki.ru
Піраміда потреб Абрагама Маслоу — Gpedia, Your Encyclopedia
Піраміда потреб Абрахама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
Зміст теорії
Піраміда МаслоуУ 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним мотиватором.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов’язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з’являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.
Піраміда потреб Маслоу
Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру з 5 рівнів.
У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильною.
- Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.
- Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).
- Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
- Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.
- Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.
Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами.
Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85%, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10%. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.
Див. також
Література
- Маслоу А. Мотивация и личность / пер. А. М. Татлыбаевой ; терминолог. правка В. Данченка. — К. : PSYLIB, 2004.
- Дмитриченко Л. И., Чунихина Т. С., Дмитриченко Л. А., Химченко А. Н. Корпорация в системе общественного производства : монография. — Донецк : ООО «Східний видавничий дім», 2010. — 220 с.
Інтернет-ресурси
www.gpedia.com