Архетип — Психологос
Архетип — вид, способ, с которым бессознательное действует на сознание.
Эти «виды действия» (паттерны) происходят от инстинктов и заложены в природе человека. При рождении у него уже есть в потенциале все архетипы, поэтому и говорится о коллективном бессознательном — совокупности архетипов. Так как архетипы — бессознательны, то влияние архетипа сознанием полностью не осознается и поэтому проецируется вовне (все бессознательное проецируется, и все, что проецируется — бессознательно) и сопровождается эмоциями (аффектами, как и любая проекция).
При осознании «охваченности» архетипом — его влияние сходит на нет и ассимилируется сознанием. При неосознании архетипа его воздействие продолжается, пока не «застывает» в Персоне — очередной маске эго-сознания. Сами архетипы — суть формы, паттерны и наполняются конкретным личным содержанием только при воздействии на определенное сознание. Поэтому и говорится, что наследуются не «архетипические представления», а именно паттерны — пустые формы, сам вид, форма воздействия.
Образы, в которые проецируются архетипы, называются архетипическими представлениями, архетипическими образами и т.д. — например мандала, как архетипический образ Самости.
Этот термин ввел в психологическую теорию Карл Юнг, и именно с его именем связано развитие данного понятия. Он различал два основных слоя в бессознательном: личное бессознательное, черпающее свое содержание из опыта жизни конкретного человека, и коллективное бессознательное, содержание которого наследуется и является универсальным у представителей определенного биологического вида. Коллективное бессознательное состоит из архетипов. Юнг описывал их как первичные образы, существовавшие с незапамятных времен, но лишенные ясного содержания. Их специфическое содержание как реализованных образов обеспечивается материалом сознательного опыта. Таким образом, архетип как таковой — это пустая форма, которая должна выводиться или извлекаться посредством абстракции из класса известных по опыту образов или символов.
Эго – центральный архетип в сфере сознания.
Персона – архетип, который показывает компромисс между индивидом и обществом, это маска (соответствует фрейдовскому «Сверх-Я»), которую человек надевает при встречах с другими. Маска, утверждает Юнг, есть то, что человек по сути дела не есть, но за что он сам и другие люди принимают этого человека. Персона – внешнее выражение социальности, она дает возможность, с одной стороны, производить определенное впечатление на людей, а с другой – скрыть свою истинную природу, свою индивидуальность.
«Тень» – центральный архетип в сфере бессознательного, в котором сосредоточена негативная сторона человека. «Тень» – это все низменное, примитивное, подспудно дремлющее в глубинах человеческого существа и скрывающееся за масками благопристойности.
«Анима» и «Анимус» – архетипы женского и мужского начала, содержащиеся в образах человеческого «Я» и символизирующие собой противоположный пол.
«Самость» – центральный архетип целостности личности, который интегрирует сознательное и бессознательное в психике человека.
Под самостью он понимает и подлинный субъект, и целостную личность, и цель жизни человека.
Юнг начал разработку понятия архетипа в ранние годы своей работы в психиатрической больнице Бургхёльцли, где он заметил, что некоторые из его малообразованных психотических пациентов имели опыт переживания универсальных религиозных и мифологических символов. Во многих случаях было ясно, что пациент не мог получить сведения об этом символе в ходе своего обучения; таким образом, его появление в мыслях или фантазиях больного должно было представлять спонтанный прорыв бессознательного материала, не выводимого из личного жизненного опыта. Впоследствии Юнг исследовал архетипический мир посредством тщательного анализа своих собственных сновидений и фантазий.
К архетипам, которым Юнг уделил наибольшее внимание в своих работах, относятся тень, анима и анимус, мудрый старец, великая мать, младенец и самость.
Упомянутые архетипы, как правило, воспринимаются в персонифицированной форме. Они могут появляться как персонажи сновидений и служат источником таких культурных символов, как боги и богини.
Они также широко входят в межличностный опыт, часто проецируясь на других людей. Каждый архетип может выражаться в большом разнообразии персонификаций. Конкретный образ анимы может быть положительным или отрицательным и подчеркивать любые качества из допустимого их множества: сексуальность, красоту, Мудрость, Духовность, Моральную добродетель, разрушительность и т. д. Другие архетипы, которые Юнг называет архетипами трансформации, не появляются в персональной форме. Они проявляются во многих ситуациях, местах, орудиях, событиях наших сновидений, определяя соответствующие мотивы фольклора. Юнг полагал, что ему удалось идентифицировать наиболее важные архетипы, но нельзя исключить, что общее их число бесконечно, и составить их полный список невозможно.
Архетип: Карл Густав Юнг | Український інтерес
увійти
Ласкаво просимо!увійти в свій аккаунт
Ваше ім’я користувача
пароль
забули пароль?
Відновлення паролю
відновити пароль
Вашу адресу електронної пошти
26 липня народився Карл Густав Юнг (Карл Ґустав Юнґ).
Людина, чиє ім’я досить модне, кого мало хто читав, але про кого багато хто згадує. Так само з поняттям “архетип”: багато хто вживає, але насправді мало хто знає його справжнє значення, а також того, хто створив цілу систему про це поняття. Ми кажемо: “Ти типовий екстраверт”, “Він скоріше інтроверт”… Але хто запровадив ці слова? Хто як по поличках розклав, що таке комплекс, інтроверсія, екстраверсія? Хто запровадив аналітичну психологію? Чиїми термінами сьогодні послуговуються медики, філософи, психологи, філологи, письменники? І завдяки кому сьогодні така популярна арт-терапія? І чиї книги читаються легко та цікаво, як белетристика? Це Карл Густав Юнг (26 липня 1875 – 6 червня 1961), чиї праці вже перекладаються українською мовою.
Давно я вперше побачила його світлину (ще не знаючи, хто це) і звернула увагу на серйозний, пильний погляд – з особливим виразом. Навіть ті, хто не знали нічого про зображеного на фото, відзначали, що людина непересічна. Багато часу минуло, багато чого змінилося, але погляд і вираз обличчя на фото мені запам’яталися навічно.
Син швейцарського пастора, Юнг з дитинства був незвичайним. Як учений сам згадував, змалечку в ньому наче жило двоє людей: одна – дитина як на його вік, а друга – зрілий, навіть мудрий, муж. Хлопчик придивлявся до оточення, багато чого пояснював міфологічно (наприклад, мати – творча жінка – здавалася йому божеством, водночас і прекрасним, і грізним), дуже рано став бачити яскраві, надзвичайні, але страшні, сни, і деякі врізалися йому в пам’ять – наприклад, про величезного хробака. Згодом, уже вченим, Юнг їх проаналізує.
Маленький Карл обожнював природу (наприклад, міг годинами сидіти на камені й розмірковувати), мав багатющу уяву, а головне – оригінальне мислення. Багато чого він розумів по-своєму. Рано переживши сильні стреси, він потім – уже винайшовши свій метод – знав, як їм протидіяти.
Родина Карла Ґустава Юнґа, 1917Що відомо про дорослого Юнґа? Дипломований лікар, психіатр, письменник. Друг Зиґмунда Фройда (потім їхні шляхи розійдуться). Багатодітний батько. Писав і виступав німецькою та англійською мовами.
Німець, брав до свого методу різні культури – і дуже відчував свою, германську. Художник, навіть скульптор. А ще – сам побудував свою кам’яну Вежу, в якій жив і працював. Його називали містиком, але це просто модне слово, яке не характеризує таку складну постать.
Про Юнґове вчення можна писати нескінченно. Тому слід назвати лише кілька рис – найбільше яскравих. Юнг просто геніальний, бо прищепив оригінальний метод не тільки до медичної картини (наприклад, лікування істерії). Учений мислив широко. Він брав досвід релігій і міфології різних народів, казок, узагалі художньої літератури… Звичайно, досліджував сновидіння. Згадував сучасну читачам історію – щоб було зрозуміло. А ще – був митцем. Наприклад, щоб пацієнти могли краще висловити те, що їх турбує, пропонував їм малювати. Так з’явилися мандали – просто шедеври. Мандала – дослівно на санскриті “коло”, “диск”, “колесо”. Це священне зображення в буддизмі та індуїзмі. Якщо малювати або розфарбовувати мандалу, це допоможе заспокоїтися.
Мандали можна малювати, вишивати, а можна і плести гачками чи на шпицях – є ціле мистецтво створення мандал.
Як виглядає цей символ? У центрі мандали – зіниця, або око. Далі йдуть два шари – внутрішній і зовнішній. У центрі часто малюють лотосові квіти. У мандалу можна вписати квітку, можна хрест або квадрат. У справжній (класичній – буддистській) мандалі квадрат поділений на чотири частини, і в кожній намальовано божество. Але можна застосовувати яку завгодно фантазію. (А чом би не вписати до мандали українські символи?). А вибір кольорів показує душевний стан. Скажімо, червоний означає пристрасть, сильну енергію, буяння. Зелений – рівновагу, гармонійну особистість. Жовтогарячий – честолюбство, але не таке агресивне, як червона барва.
Юнг і сам малював – не тільки мандали. Його заставки до власної “Червоної книги” про видіння або інші малюнки – справжні витвори мистецтва. Таким чином, фахівець застосовував те, що називається арт-терапією.
А ще мандала пов’язана з Україною. Яким чином? Схожі зображення є і у нас в Україні. Юнг сказав би про колективне несвідоме, архетиповість… Тобто є символи, подібні в різних культурах і навіть зі схожим значенням. Навіть якщо ці культури не контактували. Наприклад… розети на католицьких церквах. У Львові є Храм святих Ольги і Єлизавети – сьогодні греко-католицька церква, раніше – Костел святої Ельжбети. Церква оздоблена ґотичними розетами – трояндами. Одного разу, їдучи ще потемки, але бачачи храм в електричному освітленні, я була вражена цими розетами і тим, як чітко вони виглядають. Або… круглі прикраси ще за Київської Русі. Вишивки у формі кола. Або гляньмо на природу. Сонячне коло, просто коло…
Так малюють мандалуПереходимо до іншого модного слова – “архетип”. Воно йде ще з часів Еллади, але завдяки Юнґу набуло другого життя.
Можна сказати, це зразки колективного мислення, яке починалося ще від існування родової системи. Що цікаво: їх не можна знайти в особистому досвіді. Тобто Мудрий Старий або Вічна Мати, або Вічний Юнак, або міфологічні чудовиська (наприклад, дракони) все одно являтимуться в сновиддях, навіть якщо сновидець ніколи не бачив таких зображень і не має жодної гадки про них.
Юнг помітив спільні мотиви в різних культурах – навіть віддалених, які не могли спілкуватися між собою. Спільні символи і мотиви, навіть сюжети, у казках, міфах… Наприклад, Світове Дерево. Те ж саме є в нашій українській культурі – вишивки на рушниках, казкове дерево до небес (наприклад, верба), родове дерево, древо пізнання… Але є і національні архетипи. Помічено: якщо людина живе в своїй культурі (наприклад, європейській і християнській, а конкретніше – українській), то почувається добре. Якщо ж у чужій, то починаються страшні речі – від хвороб до безумства. Але не завжди біду можна розпізнати розумом. На це є несвідоме, яке сигналізує – у тому числі сновидіннями.
Усього є три головні архетипи: Анімус (чоловіче начало, “дух”) – Аніма (“душа”, жіноче начало) – Тінь. Можна визначати, який у жінки Анімус – сильний чи слабкий, або яка в чоловіка Аніма – архаїчна, позитивна чи негативна… Хто вона – добра помічниця чи відьма на мітлі? Але цікаво, що можна думати про свій архетип одне, а іншим він видний зовсім інакше. А ще архетипів повно в казках. Особливо це можна сказати про Тінь – протилежність героя. Це антигерой, ворог, якого герой має вбити (наприклад, дракона). Простіше кажучи, Тінь дуже багато про нас знає. Її можна приручити, але головне – не дати себе заполонити і знати свої вади. Інакше Тінь може розростися й завадити – у тому числі кар’єрі.
Юнґіанство потім дороблялося, але класичний Юнґ – у тріаді архетипів. І головне: цю схему можна застосувати до нашої української культури. Завдяки архетипам можна пізнати самих себе і збагнути, у чому ми сильні, а в чому слабкі, і чому все зараз так, а не інакше.
Певно, ось чому юнґіанство сьогодні таке популярне в Україні. І продовжується науковий метод Юнґа. Наприклад, розвинули теорію про екстравертів та інтровертів і виявили, що ми, українці, – етико-інтуїтивні інтроверти. А що таке українські архетипи і українське несвідоме, багато кажуть і ще більше виявлять у майбутньому.
Юнґові праці почалися перекладатись українською – нарешті ми теж не пасемо задніх. Але треба, щоб по-нашому можна було прочитати всі книги цього автора (кожна прецікава) – і його учнів. Головне, що складні речі там пояснені доступно, а широчезний досвід автора – від антропології до релігії – викладений легко та захопливо. Приємно згадати знайомі казки – або дізнатися невідомі. А ще – дізнатися про модель стосунків, зрозуміти, як можна розв’язати свої проблеми, і багато інших речей. Книги Юнґа не замкнені в собі, а близькі багатьом. І хай сьогодні вибір рясніє псевдонауковими брошурами та “посібниками” із самовдосконалення та інших модних речей, але найкраще допоможе класика – і найкраще розповість про Карла Ґустава Юнґа сам Карл Ґустав Юнґ.
Отже, з днем народження, пане Юнг – alles Gute zum Geburstag, Herr Jung! Ми досі користуємося Вашим методом і працями, які – у звичайному житті, і відкриватимемо їх далі.
Арсеній Тарковський – повернений українець
Олег Ольжич і Олена Теліга – народжені в один день
Сподобався матеріал? Підтримай «Український інтерес». Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
Архетип героя
Архетип героя
У більшості традиційних суспільств існує
одна або декілька героїчних постатей.Іс-ствование
образу героя в світових культурах призвело
Карла Юнга до думки про те, що цей образ
є універсальним архетипом. З точки зору
Юнга, традиційні міфи містять в собі певну
психологічну реальність чи відображають
певні психологічні про-процес.
Герой,
за його уявленнями, втілює прагнення
кожної особистості до досягнень і саморозумінню. Тому
сновидіння, в яких ми бачимо себе безстрашними
героями, сра-лишнього з чудовиськами
у фантастичних битвах, можуть відображати
цілком земні баталії на-шей повсякденному
житті.
Архетип Мандали
Мандала — графічний символ, об’єкт концентрації під час медитації. Термін походить від слова manas, що в перекладі з санскриту означає «розум» або, точніше, «речовина розуму». Манда-ла — звичайне допоміжний засіб для медитації, поширене як в індуїзмі, так і в буддизмі і особливо в такому напрямку цих двох релігійних традицій, як тантризм (такти-ний індуїзм і тантричний буддизм). Мандали можуть зображати картини різних світів, існування яких приймається тантризме, або ж можуть являти собою чисто геомет-рические зображення.
Архетип мудрого старця
Великий швейцарський психотерапевт Карл Юнг висунув поняття про колективне бессознатель-ном, яке представляє собою успадкований нами колективний досвід людства. Це сховище людського досвіду існує у формі архетипів (або прототипів), які біс-свідомо керують організацією нашого індивідуального досвіду тим чи іншим чином. На-приклад, ми схильні сприймати когось із нашого раннього оточення як мати, так як суще-няє архетип матері, якщо в ранньому дитинстві з нами не було нашою біологічної матері, хтось інший (наприклад, старша сестра) асимілюється в цей архетип.
Надалі Юнг
стверджував, що архетипи колективного
несвідомого формують зміст наших снів,
виникаючи у формі різноманітних архетипових
образів сновидінь. Архетип мудрого старця (або мудрої старенької) є, за визначенням Юнга, лйна-особистістю, що представляє собою одвічну енергію, яка може сприяти особисто-стному зростання і перетворення або, навпаки, руйнування і дезінтеграції особистості. У своїх найбільш позитивних проявах цей архетип з’являється у снах як багатомудрий про-водник, який веде людину в його пошуках особистісного зростання, духовного знання або самоак-туалізаціі.Майже будь-яка авторитетна фігура — міністр, вчитель, лікар, батько — може бути проявом цього архетипу.
Архетип дитини
Швейцарський психотерапевт Карл Юнг стверджував, що більша частина світової міфології та фольклору є прояви того4, що він назвав колективним несвідомим. Колективне несвідоме містить успадкований нами колективний досвід людства, зберігаючи його у формі архетипів (або прообразів), які на несвідомому рівні предраспо-лага нас до організації свого особистого досвіду тим чи іншим чином.
Крім того, Юнг утвер-чекав,
що архетипи з колективного несвідомого
формують зміст наших сновидінь, виникаючи
в різних видах архетипових образів сновидінь. Одним з найбільш відомих архетипів є «божественне дитя», який не слід пу-вати з так званим «внутрішньою дитиною», який представляє собою дитячу особистість, кото-рую ми приносимо в жертву на вівтар дорослості. Внутрішній дитина часто втілює в собі творчу, що грає бік нашого Я, що виявляється в сновидіннях в образі повністю сформувався дитини, що володіє навиками ходьби, мови і т.д. Архетип божественного дитя, навпаки, є уособленням перетворюючої сили, що рухає нами на шляху особистості-ного зростання, названого Юнгом процесом індивідуації. Цей архетип також є символом нашої самості, на противагу обмеженому поданням про свою індивідуальність, яку Юнг назвав его або обмеженою особистістю нашого дитинства.
Архетип трикстера (шахрая)
Швейцарський психотерапевт Карл Юнг
був переконаний в тому, що більша частина
світової міфоло-гії та фольклору представляє
собою те, що він назвав колективним несвідомим.
Коллек-активне
несвідоме — це успадкований нами колективний
досвід людства, який зберігається у формі
архетипів (або прототипів). Архетипи на
несвідомому рівні визначено-ним чином
керують організацією нашого особистого
досвіду. Крім того, Юнг стверджував, що
архетипи колективного несвідомого формують
зміст наших снів, з’являючись у вигляді
архетипових образів сновидінні.
Теорія Юнга виникла з його спостережень
того, що його сни пацієнтів іноді містили
образи зовсім їм незнайомі, але які, здавалося,
часто відображали символи тих чи інших
міфологічних систем світової культури. Надалі
Юнг виявив, що якщо б він від-крив специфічне
значення цих образів в культурі, їх породила,
він зміг би краще зрозуміти сни, в яких
вони з’являлися.
Одним з широко відомих персонажів світової
міфології є трикстер (шахрай), могуще-жавного
дух чи божество, якому доставляють насолоду
всілякі жарти і прокази. І хоча насправді
трикстер не злий дух, наслідки його витівок
часто не дуже приємні.
У сновидіннях архетип
трикстера може виявлятися в образі клоуна
або іншого персонажа, ви-смеівающего
наші амбіції чи виставляє напоказ те,
в чому ми обманюємо себе. Цей же архетип
може виявлятися в менш приємних формах,
псуючи нам задоволення від сновидіння
і приводячи картину сновидіння до хаосу. Оскільки
трикстер є призвідником всіляких змін,
він також втілює символ трансформації
Архетипи колективного
несвідомого.
Розвиток особистості за Юнгом. На відміну
від Фрейда, який надавав особливого значення
ранніх років життя людини, як основи розвитку
особисто-сті, Юнг розглядав особистість
як еволюцію впродовж всього життя. Розвиток
особистості за Юнгом спроба здобуття
самості, повна реалізація свого «я», тобто становлення
єдиного і неповторного індивіда. Цей про-цес
индивидуация, його підсумком виступає
особистісний ріст або самореалі-зація. Саме
цей процес Юнг вважав основою психічної
життя людини-ка. Однак, це кінцева стадія
доступна тільки високорозвиненим і високо-організованим
людям, які володіють унікальними здібностями,
і вона недоступна більшості людей.
Иррационалистические,
містичні сторони концепції Юнга були
використані для теологічних спекуляцій,
для обгрунтування абстрактного мистецтва,
архаїзації мистецтва, доказ-ства демонічного,
несвідомого характеру художнього творчості-ва. Разом
з тим роботи Юнга сприяли появі досліджень
з порівняльної міфології; здобула популярність
його концепція психологи-чеських типів:
екстравертірованний і інтравертірованних.
Гіпотеза колективного несвідомого належить
до класу ідей, які людям спочатку здаються
дивними, але скоро входять в їхнє життя
як знайомі концепції. Так було з поняттям
несвідомого взагалі. Після того, як філософське
поняття несвідомого в тій формі, як ми
його на-ходимо у Карус і Гартмана, зникло
під всепоглинаючої хвилею матеріа-лізм
і емпіризму, чи залишивши після себе піну,
воно поступово появи-лось знову на науковому
горизонті медичної психології .
Спочатку поняття несвідомого лише позначало
пригнічений або забуте зміст.Навіть у
Фрейда, у якого несвідоме «по край-ней
мірі, метафорично» приймає роль активного
суб’єкта, воно на са-мом справі є не чим
іншим, як тільки місцем розташування
забутого й витісненого змісту, і має функціональне
значення лише в цьому сенсі.
Тому для Фрейда
несвідоме має виключно особисту природу,
хоча він знав про архаїчні і міфологічних
образах бессозна-ного.
Більш-менш поверхневий шар несвідомого,
безсумнівно, лич-ний. Я називаю його особистим
несвідомим. Але це особиста бессознатель-ное
грунтується на більш глибокому шарі,
який не являє собою особистий досвід
і не придбаний протягом життя, але є вродженим. Цей
більш глибокий шар я називаю колективним
несвідомим. Я ви-брав термін «колективне»,
тому що ця частина несвідомого не ін-індивідуальне,
але універсальна; на відміну від особистої
душі, в ній укладено то зміст і способи
поведінки, які присутні скрізь і у всіх
людях. Іншими словами, вони одні й ті ж
для всіх і складають єдиний психічний
субстрат надлічностной природи, який
присутній в каж-будинок з нас.
Ми дізнаємося про існування психічного
тільки завдяки якомусь змістом, яке може
проявити себе у свідомості. Таким чином,
ми маємо право говорити про несвідоме
лише остільки, оскільки ми здатні показати
його зміст.
Зміст особистого несвідомого
«це глав-ним чином так звані почуттєві
комплекси, вони представляють собою приватну
бік психічного життя. У той же час складові
частини колективного несвідомого відомі
як архетипи.
Як відомо, глибинна психологія має загальну
назву для позначення-чення психологічних
явищ, що висувають серед іншого ідею про
неза-лежно психіки від свідомості і прагнення
обгрунтувати фактичне суще-ствование
цієї незалежної від свідомості психіки
і виявити її зміст. Умовно глибинну психологію
розділяють на класичну і сучасну.
Класична глибинна психологія представлена концепцією
Зігмун-да Фрейда.
Аналітична психологія — одна зі шкіл глибинної
психології, бази-ючий на поняттях і відкриттях
людської психіки, зроблених швачок-царським
психологом Карлом Густавом Юнгом.
«Колективне несвідоме» К. Юнга є
родова пам’ять чоловіче-ства, підсумок
життя роду; воно притаманне всім людям,
передається у спадок і є основа індивідуальної
психіки та її культурної своєрідності.
Археті-пи
«колективного несвідомого» — пізнавальні
моделі та образи (зразки). Вони завжди
супроводжували людину і є певною мірою
джерелом міфології. Полем дослідження
для К. Юнга були раз-нообразние феномени
культури. Він не замикався в рамках клінічного
методу як основного засобу аналізу, зумовлює
й об’єкти изу-чення. Предметом його вивчення
були література (Шиллер, Ніцше), філософію
фия (антична, елліністична), міфологія
і релігія (східні веров-ня), історія культури,
а також екзотичні ритуали і містичні
аспекти культури. У 20-ті роки знання Юнга
про культури були доповнені у процесі
детального ознайомлення з традиційними
культурами Африки, індіанців племені
пуебло США і трохи пізніше з культурою
Індії.
Будучи творцем оригінальної теорії психологічних
типів мис-лення (екстра-та інтровертів)
та аналізу культур у світлі цього поділу
(«Псі-хологіческіе типи», 1921), К. Юнг
дуже скептично ставився до трактування
«первісного мислення» Л. Леві-брюле . Цим
ставленням перейнято невелике есе «Первісна
людина», частково засноване на влас-ном
польовому досліді К.
Юнга.
К. Юнг приділив значне місце аналізу проблеми
«Мислення і культура». Цьому питанню
присвячені роботи «Психологія і релігія»
і «Псі-холог і Схід». Відповідно до
його поглядів, є два типи мислення — ло-ня
і інтуїтивне. Першому віддавала пріоритет
європейська (захід-ва) культурна традиція. У
розвитку цього типу мислення К. Юнг вирішую-щую
роль відводив такому феномену культури
середньовічної Європи, як схоластика,
який підготував категоріальний апарат
науки.
Юнг визначає прогресію як щоденний успіх
процесу психоло-ня адаптації.Відповідно
адаптація здійснюється в два етапи:
1) Отримання установки;
2) Завершення адаптації засобами установки.
У процесі регресії несумісні і відкинуті
пережитки повсякденного потоку-денного
життя, усякого роду негожі тваринні прояви
ви-ходять на поверхню. Регресія — зовсім
не обов’язковий ретроградний крок у житті
суб’єкта, а скоріше необхідна фаза його
подальшого розвитку.
Юнг запропонував досить велику і вражаючу
систему поглядом-дів на природу людської
психіки.
Його праці включають глибоко
розробок танную теорію структури і динаміки
психічно-свідомого і бессозна-ного, докладну
теорію психічних типів і, що ще важливіше,
де-тальне опис універсальних і психічних
образів, що беруть свій на-чало у глибинних
шарах несвідомої психіки. Юнг називав
ці ізна-чільного образи архетипами колективного
несвідомого.
Поняття архетипів
колективного несвідомих додає аналітичних-чеський
психології додатковий вимір у порівнянні
з іншими школами психології і психотерапії,
зв’язуючи її навчання з всією історією
еволюції людської психіки у всіх її культурних
проявах. Аналі-тичні психологію варто
відрізняти від фізіологічної експериментальної
психології, що прагнуть звести цілісні
психічні явища до їх складових елементів,
так само як і від поведінкової психології,
інтерес якої зосереджений на поводженні
суб’єкта як сукупності реакцій ор-ганізма
на стимули зовнішнього Середовища. Задача
аналітичної психології — розкрити психічний
світ людини як природне ціле явище, не
ог-несу обмежували лише терапією чи неврозів
вивченням його чи інтелекту патологічних
особливостей.
Разом з тим, як неодноразово
підкреслював сам Юнг, аналітична психологія
є практична дисципліна в тім змісті, що
поряд з пізнанням цілісної природи психіки
вона надає-ся і технікою психічного розвитку,
застосовної до звичайних людей, є-ється
допоміжним засобом в області медичної
і педагогічної, релігійної та культурної
діяльності.
Юнг розробив свою психотерапевтичну
теорію, метод і техніку. Центральним поняттям
його психотерапії є «индивидуация». Воно
ис-користується Юнгом у трохи іншому
значенні, ніж у середньовічній тео-логії. Мова
йде про рух від фрагментарності до цілісності
душі, про пе-реходе від «Я», центру
свідомості, до «Самості» як центра
всієї психічної системи. Такий рух починається,
як правило, у другій половині жит-ні.
Структура особистості за Юнгом. — Его центр
свідомості особистості, який являє собою
компонент психіки (думки, почуття, сприйняття,
ощу-домлення), завдяки яким людина відчуває
себе цілісним і завдяки яким він може
бачити результати своєї звичайної свідомої
діяльності.
— Особисте несвідоме включає
в себе конфлікти і воспомина-ня, які колись
усвідомлювалися, але тепер пригнічені
і забуті. Крім того, особисте несвідоме
містить у собі комплекси (тобто скупчення
емоційно заряджених почуттів, думок і
спогадів), витіснених індивідом зі свого
особистого досвіду. Одного разу сформувався
комплекс має великий вплив на життя людини
і в якийсь момент може усвідомлювати. —
Колективне несвідоме найглибший рівень
лич-ності, який містить в собі спогади
і образи, що передаються у спадщину (що
важливо) від наших предків, тобто поряд
з особистим бессозна-них існує і колективне
несвідоме, яке виражається в народних
переказах. Цей висновок Юнг зробив, вивчаючи
фольклор — міфи, оповідь-ки різних народів. Крім
того, природно, кожна країна має своє
коло колективного несвідомого у вигляді
початкових «психічних структур» (архетипів),
які йдуть із глибини століть, а, отже,
в них зберігає-ся найдавніший досвід
людства, що забезпечує апріорну готовність
до сприйняття і осмислення світу .
Колективне
несвідоме — це така психічна система,
яка «має колективну універсальність
і без-особисту природу, ідентичну всім
індивідуумам»: 1) своїм існуванням-ем
колективне несвідоме зобов’язана спадковості;
2) воно не ос-новано на особистому досвіді
і не розвивається індивідуально; 3) його
утримуючи-ня представлено архетипами
«зразками інстинктивного поведінки».Ак-тівізація
архетипу відбувається, коли виникає ситуація
йому відпо-відний.Архетипічні образи
виявляють себе через певні символи у
снах, фантазіях і т.д.
Образом несвідомого К. Г. Юнг вважає архетип. Під
цим поняти-ем маються на увазі «маніфестації
більш глибокого шару несвідомо-го, де
дрімають загальнолюдські, первісні образи
і мотиви» (Юнг, 1996, 105). Архетип — це свого
роду акумулятор найбільш цінного челове-чеського
досвіду, який осягається художником в
процесі творчості. По-знання відбувається
несвідомо. При найменшому зіткненні з
ство-натільними спробами аналітичного
розуміння досвіду архетипний образ руйнується,
хоча не можна стверджувати, що він зникає.
Архетип
завжди зберігає значення і функції, продовжуючи
існувати у свідомості, видо-змінюючись
і проявляючись в образах, відповідних
навколишнього дійсності. Будучи засобом
передачі досвіду предків, архетип общечелове-чен,
але, проте, він має національні та етнічні
межі.
Властивість архетипу до актуалізації
в художній творчості дає підстави визнати
його (архетип) основним елементом колективного
біс-свідомого, яке адекватно інтертекстуальності,
причому Інтертек-стуальності в тому значенні,
яке надавали терміну представники школи
постструктуралізму, тобто свого роду
колективного несвідомо-го , існуючого
до конкретного нового тексту, у свою чергу,
сущест-ють поза особистісної волі автора,
який є скоріше провідни-ком архетипових
образів з несвідомого рівня об’єктивно-психологічного
буття в сферу художньої реальності. Тут
археті-пи направляють переживання і думки
художника, виконуючи ту кармічну функцію,
про яку писав К. Г. Юнг.
Архетипи. 1) Персона (маска) наше публічне
обличчя, тобто то, як ми себе проявляємо
у відносинах з іншими людьми.
Мета персони
зробити впе-чатленіе на інших людей або
приховати свою сутність. Юнг стверджував:
якщо людина використовує цей архетип
занадто часто, то він стає неглубо-ким
і поверховим.Символ маска. 2) Тінь приховані
погані тварини ка-пра особистості (соціально
нетерпимі). Однак свідомість тіні необхід-мо
особистості для свідомості власної недосконалості. Юнг
розглядав тінь як джерело життєвої сили,
творчого початку.Символ Сатана, Гіт-лер
і т.д. 3) Аніма і анімус несвідоме жіноче
і чоловіче в чоловіку і жінці відповідно. Розпізнати
ці образи можна тоді, коли вони спроектовані
в будь-якому особистість і поза його волею
виражені в ньому. Так, наприклад, аніма
проявляється у вигляді ірраціональних
почуттів (нелогічний-них дій), зайвої
вразливості. Анімус проявляється у вигляді
стриманості, жорсткої організації. Символи
аніма: Діва Марія, Мона Ліза; анімус: Дон
Жуан, Ісус Христос. 4) Самий найбільш важливий
архетип, який представляє собою центр
особистості, що поєднує в собі всі компо-ненти
особистості, і в результаті розвитку
якої людина стає гармо-ничного і цілісним.
Символ:
німб святого, коло.
Висновок
«Архетип сам по собі ні добрий, ні злий. Він
є морально індиферентне numen, кото-рої
стає таким або іншим, або суперечливою
двоїстістю обох лише че-рез зіткнення
з свідомістю. Цей вибір добра чи зла, навмисне
або ненавмисне, випливає з людської установки
».
За Юнгом, колективне несвідоме має культурне
походження, але передається у спадок
біологічним шляхом. Юнга іноді дорікають
за тезу про біологічне на-проходженні
культурних форм, однак цей закид, на наш
погляд, не цілком справедливий. Справа
в тому, що, за Юнгом, архетипи колективного
несвідомого самі по собі зовсім не тотожні
культурним образам чи символів.Архетип
— це не образ, а якесь фундаментальне переживання,
«тяжіння» людської психіки, яке саме
по собі позбавлене будь-якої предметності
(образ ж завжди предметом). Архетип — це
психічні-ський сенс у чистому вигляді,
але не просто сенс, а первосмисл, незримо
організуючий і спрямовує життя нашої
душі.(У цьому зв’язку варто зауважити,
що взагалі психічні-ський сенс сам по
собі позбавлений предметності; наприклад,
один з сенсів — жага люб-ві, яка не пов’язана
з самого початку з якимось конкретним
чином або людиною).
Юнг порівнює архетипи з осями кристалічної
структури, за якими зростає кристалів
в насиченому розчині. Подібно до цього
на архетипах побудована вся психіка чоло-століття:
всі свідомі сенси мають свою архетипическую
основу і так чи інакше ви-ють відповідний
архетип. Для прикладу вкажемо на два архетипу
— архетип «священного» і архетип «тіні». Священне,
за Юнгом, є почуття чогось всемогутнього,
таємничого, страхітливого і в той же час
нездоланно притягає і обіцяє повноту
буття. Цей архетип виражений в найрізноманітніших
уявленнях і симво-лах, в образах богів
різних релігій. «Тінь» — це темний несвідомий
двійник нашого Я: «Ми несемо в собі наше
(історіческое. — С. Ж.) минуле, а саме примітив-ного,
низької людини з його бажаннями та емоціями»
(Юнг К. Г. Архетип і символ.-М., 1991. С. 182).
Найдавнішою, вихідною формою психічного
досвіду є міф, тому всі археті-пи так чи
інакше пов’язані з міфологічними образами
і переживаннями. Міф лежить в самій основі
людської душі, в тому числі і душі сучасної
людини, — та-ков висновок Юнга.
Саме міф
дає людині відчуття єднання з цими джерелами
життя, призводить душу до згоди з її несвідомими
архетипами. Звідси, за Юнгом, витікаючи-ет
універсальна роль міфу: «Міфи релігійного
походження можна інтерпретую-вати як
вид ментальної терапії для стурбованого
і страждаючого людства в це-лом — голод,
війна, хвороба, старість, смерть» (Там
же. С. 73).
Як і Фрейд, Юнг вважає, що сучасна людина,
що гордиться своєю свідомістю і по-лей,
аж ніяк не є паном своєї душевної життя. Навпаки,
він сам підвладний що губиться у ньому
несвідомим силам, свого роду «демонам
душі». «Девіз:« Де є воля, там є і шлях »-марновірство
сучасної людини .(…) Він сліпий до того,
що, несмот-ря на … раціональність …, він
одержимий «силами», що знаходяться поза
його контролем. Його де-мони і боги не
зникли, вони всього лише знайшли нові
імена »(Там же. С. 76). Фундамен-тальне відмінність
між Фройдом і Юнгом полягає в розумінні
сутності цих «демо-нічних» сил і їх відносини
з культурою.
За Фрейдом, життя культурної людини становить
нерозв’язне протиріччя, бо людська душа
розривається між своєю споконвічною
природою і впровадженими культурними
заборонами. Юнг виходить з інших уявлень
про співвідношення людини і культури. Для
нього основа душі (несвідоме), хоча і має
архаїчне походжу-дення, але все-таки може
жити в світі з культурою. Звичайно, не
можна приборкати «демонів душі», але
їх можна приручити, зробити їх прояв відносно
безпечним і навіть поставити їх на службу
культурі.
Людина покликана не ігнорувати несвідомі
сили, а знайти для них адекватне культурно-символічне
вираження. Адже несвідоме — це «подавач
всього», справжнє джерело життєвих сил,
без яких немає відчуття барвистості життя,
повноти життя. Саме архетипи дарують людині
натхнення і є джерелом творчої енергії. Разом
з тим, символічне вираження несвідомого
необ-хідно для того, щоб захистити людину
від небезпек безпосередньої зустрічі
з «де-монами душі» (наприклад, від переживання
всемогутності і привабливого жаху смер-ти
(«священне») або від безпорадності перед
темною стороною власного Я, тобто пе-ред
власної «тінню»).
«У людства ніколи не
було недоліку в могутніх образ-ах, які
були магічної захисної стіною проти страшної
життєвості, що таїться в глибинах душі. Несвідомі
форми завжди отримували вираження у захисних
і цілі-них образах …». Використання культурних
символів дозволяє контролювати «психічних
демонів», протиставивши темній силі одного
світле могутність друго-го. Особлива роль
тут належить релігії. Наприклад, віруючий,
збурений гріхів-ним бажанням («випробовуваний
бісами»), може помолитися і закликати
на допомогу Бога. За Юнгом, і «Бог» і «біси»
є психічні сили (архетипи) самої людини,
символи-но виражені у відповідних культурних
образах. Але від свого власного імені
людині було б дуже важко (а може бути і
зовсім неможливо) справитися з ситуацією.
Таким чином, культура, за Юнгом, покликана
вести не боротьбу, а діалог з бессознатель-ним,
прагнучи забезпечити цілісність людської
душі. Проте цей діалог пості-пінно втрачається
з розвитком цивілізації і тотальної раціоналізацією
життя.
Життя раціоналізується, але людина
не стає більш раціональним за своїм пси-хіческому
пристрою. Руйнується колишній символічний
світ, і разом з ним відходить у минуле
культурне вираження і здійснення архетипів;
настає «жахлива сім-воліческая злидні»,
в якій життя людини знебарвлюється і
обессмислівается. Крах символів означає
також втрату символічного управління
могутніми «демонами душі», які залишаються
тепер без нагляду. «Сучасна людина не
по-приймає, наскільки його« раціоналізм
»(розладнавши його здатність відповідати
Божест-венним символам та ідеям) віддав
його на милість психічної« пекла ». «Демони»
вириваються з-під контролю слабшає культури,
і XX століття стає століттям нечувано-них
психічних епідемій, що поширюються під
маскує їх справжню при-роду ідеологічної
забарвленням. «… Будь-якого роду зовнішні
історичні умови — лише привід для дійсно
грізних небезпек, а саме соціально-політичним
безумством, які … в головному були породжені
несвідомим »(Там же. С.
113). І ніби сам-ваності
цієї думки: «Я навіть думаю, що психічні
небезпеки куди страшніше епідеміоло-мий
і землетрусів. Середньовічні епідемії
бубонної чуми або чорної віспи не забрав-ли
стільки життів, скільки їх забрали, наприклад,
відмінності в поглядах на пристрій ми-ра
в 1914 р. або боротьба за політичні ідеали
у Росії »(Там же. С. 137).
Прагнучи врятуватися від царюючої нині
страхітливої символічної злиднів, людина
звертає свій погляд до східних релігій,
однак вони відповідають іншій культурі
і не здатні повною мірою висловити архетипи,
що криються в психіці західної людини. Тому
європейська культура мають змінитися,
щоб відновити втрачену єдність людської
душі, що, однак, зовсім не означає занурення
в несвідоме і повне підпорядкування його
архаїчним мотивами. «Завдання …людини,
— робить висновок Юнг, — полягає в тому,
щоб проникнути в несвідоме і зробити
його надбанням свідомості, ні в якому
разі не залишаючись у ньому, не ототожнюючи
себе з ним.
І те й інше невірно-Єдиний сенс
людського існування в тому, щоб запалити
світло в пітьмі примітивного буття. Напевно,
можна припустити, що ми у владі несвідомого
в тій же мірі, в якій саме воно — у владі
нашої свідомості »(Юнг К. Г. Спогади. Сновидіння.
Роздуми. — Київ, 1994. С. 321).
Юнг зробив справжній переворот в культурології. Він
розкрив органічний зв’язок культури і
людського несвідомого: історія культури
і її символічного світу постала як здійснення
несвідомих засад душі. І в той же час багато
що залиши-лось за межами юнгівські концепції. Юнг
і не претендував на створення «єдність-але
вірного вчення» про людину, але без його
ідей просто неможливо уявити собі з-часову
культурологію.
Как архетипы священных денег® могут изменить ваш бизнес
Давайте развеем этот большой МИФ…
Чтобы преуспеть в бизнесе, вам не нужно менять себя или какой-то определенный тип личности.
Но вам нужно научиться использовать свои уникальные сильные стороны и вести бизнес на своих условиях.
Возможно, вы последовали примеру успешного бизнес-гуру и реализовали бизнес-стратегию, которая, как они утверждают, принесет вам миллионы, но она вам не подошла.
Возможно, вы пробовали другие курсы и думали: «Почему это не сработало для меня? Посмотрите, какие они успешные».
Если вы похожи на большинство моих клиентов до того, как мы начали работать вместе, возможно, вы смирились с необходимостью работать усерднее.
Но вы уже работаете усерднее и дольше, а грань между бизнесом и личной жизнью все больше стирается. Поэтому вы говорите себе, что «скоро станет легче».
Прежде чем вы это узнаете, вы приближаетесь к выгоранию (если вы еще этого не сделали).
Вы ведете дела так, как вам кажется вынужденным, застрявшим и неестественным.
Вы выполняете задачи, выходящие за рамки вашей гениальности, и вы преодолеваете сопротивление и страх.
Вы чувствуете себя подавленным, переутомленным, разочарованным, изолированным, одиноким и растерянным.
Вы знаете, что-то должно измениться… Сейчас!
Я хочу, чтобы вы знали, что вам не нужно менять того, кто вы , но вам нужно работать над своими сильными сторонами и вести бизнес в гармонии со своим Архетипом.
И у меня есть так много примеров от моих нынешних клиентов, чтобы показать вам, что можно вести бизнес по-своему… моя отрасль; я всегда поступал немного по-другому. Я всегда шел в такт своему собственному барабану. Для меня SMA был чем-то вроде глубокого разрешения — я буквально был таким всегда. И теперь это действительно мне решать, как принять это и привнести во все сферы моего бизнеса».
КЬЕРРА ДЖОНС
Тренер по рекламе и продажам, США | Подробнее
Архетип: Maverick
Это действительно дает вам инструменты для работы с собой и уверенность в том, что вы действительно можете сделать все, что угодно.
«Мне очень понравился курс SMA, он был так хорош.
Он рассказал так много о том, над чем мне нужно работать. Он помог мне увидеть, что происходит у меня в голове, и не позволить этим теневым мыслям Это действительно помогло моим отношениям с моим женихом, потому что теперь я знаю, что он романтик, и теперь мне намного легче справляться со всем вместе».
ЭНН БРЮС
Ветеринар, Финляндия
Архетип: Правитель
Я здесь, чтобы изменить мир!
«SMA был разрешением не заканчивать все. У меня так много идей, и мне потребовались годы, чтобы добраться туда, где я сейчас нахожусь. Как алхимик, я понял, что я здесь, чтобы изменить мир. Теперь я владею своим пространством и чувствую себя спокойно».
JANET TSE
Консультант по вопросам счастья жизни, Гонконг | Подробнее
Архетип: Соединитель
Мне не нужно переоценивать
«Я скажу, что это действительно дает вам понимание.
Это уже дает вам представление о себе. вокруг тебя. И ты начинаешь понимать, что, черт возьми, я не могу двигаться вперед, если у меня нет этих знаний».
ТЕРПЕНИЕ МОДЕВИ
Коуч, Великобритания | Подробнее
Архетип: Воспитатель
Я больше не работаю по выходным и увеличил свои гонорары!
«Было интересно узнать, что я Аккумулятор, и осознать, что на самом деле я неплохо разбираюсь в числах и весьма экономен с ними. Числа, детали и осторожность — часть моей личности. С тех пор, как я открыл для себя SMA, я перешел к Модель коуч-консультанта, которая позволила мне значительно увеличить свои гонорары. Кроме того, у меня стали более довольные клиенты. Я все оптимизировал, поэтому сосредоточился на одном целевом рынке и двух основных услугах. Я перестал работать по выходным и вечера».
ДЖЕННИ БРЕЙСЛИН
Бизнес-наставник, Великобритания | Подробнее
Архетип: Аккумулятор
SMA помогла людям всех Денежных Архетипов во всех видах бизнеса по всему миру.
У всех нас есть одна общая черта — мы хотим зарабатывать больше денег, используя наши сильные стороны, а не борясь со своими слабостями — больше не давим и не толкаемся.
SMA заключается в том, чтобы найти свой путь наименьшего сопротивления и создать больше изобилия и холода.
Я знаю, что эта структура поможет вам, и я не могу дождаться, когда вы станете одним из наших следующих вдохновляющих примеров.
xx Дениз
Sacred Money Archetypes® является зарегистрированным товарным знаком Heart of Success, Inc. и лицензирован Lucky B Pty Ltd. Copyright 2022 Kendall SummerHawk.
Правда о ваших денежных блоках
Откройте для себя 7 денежных блоков, которые мешают вам занижать, переплачивать и не зарабатывать столько, сколько вы стоите!
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ ДЛЯ ДОСТУПА >
Бионеорганическая химия Специальная статья: Энтеробактин: архетип микробного транспорта железа
1.
Raymond K N, Carrano C J. Acc Chem Res. 1979; 12: 183–190. [Google Scholar]
2. Neilands J B. J Biol Chem. 1995; 270:26723–26726. [PubMed] [Google Scholar]
3. Aisen P, Enns C, Wessling-Resnick M. Int J Biochem Cell Biol. 2001; 33: 940–959. [PubMed] [Google Scholar]
4. De Freitas J M, Meneghini R. Mutat Res. 2001; 475: 153–159.. [PubMed] [Google Scholar]
5. Braun V, Killmann H. Trends Biochem Sci. 1999; 24:104–109. [PubMed] [Google Scholar]
6. Aisen P, Leibman A, Zweier J. J Biol Chem. 1978; 253:1930–1937. [PubMed] [Google Scholar]
7. Martin R B, Savory J, Brown S, Bertholf RL, Wills MR. Clin Chem. 1987; 33: 405–407. [PubMed] [Google Scholar]
8. Kretchmar S A, Reyes Z E, Raymond K N. Biochim Biophys Acta. 1988; 956: 85–94. [PubMed] [Google Scholar]
9. Буллен Дж. Дж., Ли Л. С., Роджерс Х. Дж. Иммунология. 1968;15:581–588. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
10. Ward C G, Hammond J S, Bullen J J.
Infect Immun. 1986; 51: 723–730. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
11. Martinez JL, Delgado-Iribarren A, Baquero F. FEMS Microbiol Rev. 1990;75:45–56. [PubMed] [Google Scholar]
12. Буллен Дж. Дж., Роджерс Х. Дж., Левин Дж. Э. Иммунология. 1971; 20: 391–406. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
13. Payne S M. Mol Microbiol. 1989; 3: 1301–1306. [PubMed] [Академия Google]
14. Griffiths E. Biol Metals. 1991; 4:7–13. [PubMed] [Google Scholar]
15. Гриффитс Э., Уильямс П. В: Железо и инфекция: молекулярные, физиологические и клинические аспекты. Буллен Дж. Дж., Гриффитс Э., редакторы. Чичестер, Великобритания: Wiley; 1987. С. 87–212. [Google Scholar]
16. Chart H, Griffiths E. FEMS Microbiol Lett. 1985; 26:226. [Google Scholar]
17. Робинс-Браун Р. М., Prpic J K. Infect Immun. 1985; 47: 774–779. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
18. Барри Д. М. Дж., Рив А. В. Педиатрия. 1977; 60: 908–912.
[PubMed] [Google Scholar]
19. Trousseau A. Lect Clin Med. 1872; 5: 95–117. [Google Scholar]
20. Bornside G H, Bouis P J, Cohn I. J Bacteriol. 1968; 95: 1567–1571. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
21. Bullen J J, Ward C G, Rogers H J. Eur J Microbiol Infect Dis. 1991; 10: 613–617. [PubMed] [Google Scholar]
22. Райт А.С., Симпсон Л.М., Оливер Дж.Д. Infect Immun. 1981; 34: 503–507. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
23. Ernst J F, Bennett R L, Rothfield L I. J Bacteriol. 1978; 135: 928–934. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
24. Hantke K. Mol Gen Genet. 1984; 197: 337–341. [PubMed] [Google Scholar]
25. Багг А., Нейландс Дж. Б. Биохимия. 1987; 26: 5471–5477. [PubMed] [Google Scholar]
26. Tao X, Schiering N, Zeng H Y, Ringe D, Murphy J R. Mol Microbiol. 1994; 14: 191–197. [PubMed] [Google Scholar]
27. Hantke K. Curr Opin Microbiol. 2001; 4: 172–177. [PubMed] [Академия Google]
28.
Pollack JR, Neilands JB. Biochem Biophys Res Commun. 1970; 38: 989–992. [PubMed] [Google Scholar]
29. O’Brien I G, Gibson F. Biochim Biophys Acta. 1970; 215: 393–397. [PubMed] [Google Scholar]
30. Карпишин Т Б, Рэймонд К Н. Angew Chem Int Ed Engl. 1992; 31: 466–468. [Google Scholar]
31. Карпишин Т Б, Дьюи Т М, Рэймонд К Н. J Am Chem Soc. 1993; 115: 1842–1851. [Google Scholar]
32. Greenwood K T, Luke R K J. Biochim Biophys Acta. 1978;525:209–218. [PubMed] [Google Scholar]
33. Brickman T J, McIntosh M A. J Biol Chem. 1992; 267:12350–12355. [PubMed] [Google Scholar]
34. Ecker D J, Matzanke B F, Raymond K N. J Bacteriol. 1986; 167: 666–673. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
35. Ratledge C, Dover L G. Annu Rev Microbiol. 2000;54:881–941. [PubMed] [Google Scholar]
36. Scarrow RC, Ecker D J, Ng C, Liu S, Raymond K N. Inorg Chem. 1991; 30: 900–906. [Google Scholar]
37. Stack T D P, Karpishin T B, Raymond K N.
J Am Chem Soc. 1992;114:1512–1514. [Google Scholar]
38. Hou Z G, Stack T D P, Sunderland C J, Raymond K N. Inorg Chim Acta. 1997; 263:341–355. [Google Scholar]
39. Руснак Ф., Сакаитани М., Друкхаммер Д., Рейхерт Дж., Уолш С. Т. Биохимия. 1991; 30: 2916–2927. [PubMed] [Google Scholar]
40. Walsh CT, Liu J, Rusnak F, Sakaitani M. Chem Rev. 1990; 90:1105–1129. [Google Scholar]
41. Эрхарт К. В кн.: Транспорт железа в микробах, растениях и животных. Винкельманн Г., ван дер Хельм Д., Нейландс Дж., редакторы. Вайнхайм, Германия: VCH; 1987. стр. 67–84. [Google Scholar]
42. Chenault S S, Earhart C F. Mol Microbiol. 1991; 5: 1405–1413. [PubMed] [Google Scholar]
43. Nahik M S, Fleming TP, McIntosh M A. J Bacteriol. 1987; 169: 4163–4170. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
44. Ozenberger B A, Brickman T J, McIntosh M A. J Bacteriol. 1989; 171: 775–783. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
45. Браун В.
, Хантке К. В: CRC Handbook of Microbial Iron Chelators. Винкельман Г., редактор. Бока-Ратон, Флорида: CRC; 1991. стр. 107–138. [Google Scholar]
46. Геринг А. М., Брэдли К. А., Уолш С. Т. Биохимия. 1997; 36:8495–8503. [PubMed] [Google Scholar]
47. Reichert J, Sakaitani M, Walsh C T. Protein Sci. 1992; 1: 549–556. [Статья бесплатно PMC] [PubMed] [Google Scholar]
48. Shaw-Reid CA, Kelleher NL, Losey HC, Gehring AM, Berg C, Walsh CT. Chem Biol. 1999; 6: 385–400. [PubMed] [Google Scholar]
49. Corey E J, Bhattacharyya S. Tetrahedron Lett. 1977; 45: 3919–3922. [Академия Google]
50. Rastetter W H, Erickson T J, Venuti M C. J Org Chem. 1981; 46: 3579–3590. [Google Scholar]
51. Shanzer A, Libman J. J Chem Soc Chem Commun. 1983; 15: 846–847. [Google Scholar]
52. Seebach D, Muller HM, Burger HM, Plattner D A. Angew Chem Int Ed Engl. 1992; 31: 434–435. [Google Scholar]
53. Meyer M, Telford JR, Cohen S M, White D J, Xu J, Raymond K N.
J Am Chem Soc. 1997; 119:10093–10103. [Google Scholar]
54. Ramirez RJA, Karamanukyan L, Ortiz S, Gutierrez CG. Tetrahedron Lett. 1997;38:749–752. [Google Scholar]
55. Браун В., Хантке К. В: Молекулярный и клеточный транспорт железа. Темплтон Д.М., редактор. Нью-Йорк: Деккер; 2002. стр. 395–426. [Google Scholar]
56. Usher K C, Ozkan E, Gardner K H, Deisenhofer J. Proc Natl Acad Sci USA. 2001;98:10676–10681. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
57. Braun V. Int J Med Microbiol. 2001; 291: 67–79. [PubMed] [Google Scholar]
58. Браун В., Хантке К., Костер В. В: Ионы металлов в биологических системах: транспорт и хранение железа в микроорганизмах, растениях и животных. Сигель А.С.Д., редактор. Том. 35. Нью-Йорк: Деккер; 1998. С. 67–145. [Google Scholar]
59. Мацанке Б. Ф., Мюллер-Мацанке Г., Раймонд К. Н. В кн.: Переносчики железа и белки железа. Лоэр ТМ, редактор. Нью-Йорк: ВЧ; 1989. С. 1–121. [Google Scholar]
60. Neilands J B, Erickson T J, Rastetter W H.
J Biol Chem. 1981; 26: 3831–3832. [PubMed] [Google Scholar]
61. Thulasiraman P, Newton SMC, Xu JD, Raymond KN, Mai C, Hall A, Montague MA, Klebba PE.J Bacteriol. 1998; 180:6689–6696. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
62. Buchanan S K, Smith B S, Venkatramani L, Xia D, Esser L, Palnitkar M, Chakraborty R, van der Helm D, Deisenhofer J. Nat Struct Biol. 1999; 6: 56–63. [PubMed] [Google Scholar]
63. Cao Z H, Qi Z B, Sprencel C, Newton S MC, Klebba P E. Mol Microbiol. 2000; 37: 1306–1317. [PubMed] [Google Scholar]
64. Sprencel C, Cao Z H, Qi Z B, Scott D C, Montague MA, Ivanoff N, Xu J, Raymond K N, Newton S MC, Klebba P E. J Bacteriol. 2000;182:5359–5364. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
65. Wyckoff E E, Valle A M, Smith S L, Payne S M. J Bacteriol. 1999; 181:7588–7596. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
66. Конопка К., Нейландс Дж. Б. Биохимия. 1984; 23:2122–2127. [PubMed] [Google Scholar]
67.
Goetz DH, Holmes MA, Borregaard N, Bluhm ME, Raymond KN, Strong RK. Mol Cell. 2002; 10:1033–1043. [PubMed] [Google Scholar]
68. Гетц Д. Х., Вилли С. Т., Армен Р. С., Братт Т., Боррегаард Н., Стронг Р. К. Biochem. 2000; 39: 1935–1941. [PubMed] [Академия Google]
69. Kjeldsen L, Johnsen AH, Senselov H, Borregaard N.J Biol Chem. 1993; 268:10425–10432. [PubMed] [Google Scholar]
70. Nielsen B S, Borregaard N, Bundgaard J R, Timshel S, Sehested M, Kjeldsen L. Gut. 1996; 38: 414–420. [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [Google Scholar]
71. Девиредди Л. Р., Теодоро Дж. Г., Ричард Ф. А., Грин М. Р. Наука. 2001; 293:829–834. [PubMed] [Google Scholar]
72. Newton SMC, Igo JD, Scott DC, Klebba PE. Mol Microbiol. 1999; 32:1153–1165. [PubMed] [Академия Google]
73. Fiedler H P, Krastel P, Muller J, Gebhardt K, Zeeck A. FEMS Microbiol Lett. 2001; 196: 147–151. [PubMed] [Google Scholar]
74. Budzikiewicz H, Boessenkamp A, Taraz K, Pandey A, Meyer J M.
Z Naturforsch. 1997; 52: 551–554. [Google Scholar]
75. May J J, Wendrich TM, Marahiel M A. J Biol Chem. 2001; 276:7209–7217. [PubMed] [Google Scholar]
76. Tse B, Kishi Y. J Org Chem. 1994; 59:7807–7814. [Google Scholar]
77. Bluhm M E, Hay B P, Kim S S, Dertz E A, Raymond K N. Inorg Chem. 2002; 41: 5475–5478. [PubMed] [Академия Google]
78. Bluhm M E, Kim S S, Dertz E A, Raymond K N. J Am Chem Soc. 2002; 124:2436–2437. [PubMed] [Google Scholar]
79. Stack T D P, Hou Z G, Raymond K N. J Am Chem Soc. 1993; 115:6466–6467. [Google Scholar]
Патологический прионный белок в мышцах хомяков и мышей, инфицированных адаптированной к грызунам BSE или vCJD
. 2006 г., январь; 87 (часть 1): 251–254.
doi: 10.1099/vir.0.81277-0.
Ахим Томзиг 1 , Франко Кардоне 2 , Доминик Крюгер 1 , Маурицио Поккиари 2 , Пол Браун 3 , Майкл Бикс 1
Принадлежности
- 1 Институт Роберта Коха (P24 — Трансмиссивные губкообразные энцефалопатии), Nordufer 20, 13353 Berlin, Germany.
- 2 Кафедра клеточной биологии и неврологии, Istituto Superiore di Sanità, Viale Regina Elena 299, 00161 Рим, Италия.
- 3 7815 Exeter Road, Bethesda, MD 20814, США.
- PMID: 16361438
- DOI: 10.1099/вир.0.81277-0
Ахим Томзиг и др. Джей Ген Вирол. 2006 Январь
. 2006 г., январь; 87 (часть 1): 251–254.
doi: 10.1099/vir.0.81277-0.
Авторы
Ахим Томциг 1 , Франко Кардоне 2 , Доминик Крюгер 1 , Маурицио Поккиари 2 , Пол Браун 3 , Майкл Бикс 1
Принадлежности
- 1 Институт Роберта Коха (P24 — Трансмиссивные губчатые энцефалопатии), Nordufer 20, 13353 Berlin, Germany.
- 2 Кафедра клеточной биологии и неврологии, Istituto Superiore di Sanità, Viale Regina Elena 299, 00161 Рим, Италия.
- 3 7815 Exeter Road, Bethesda, MD 20814, США.
- PMID: 16361438
- DOI: 10.1099/вир.0.81277-0
Абстрактный
Недавно патологический прионный белок (PrP(TSE)) был обнаружен в мышцах овец, инфицированных скрепи, архетипом трансмиссивных губчатых энцефалопатий (TSE). Это открытие выдвинуло на первый план вопрос о том, могут ли мышцы млекопитающих потенциально также служить резервуаром для агентов TSE, связанных с губчатой энцефалопатией крупного рогатого скота (BSE) и вариантом болезни Крейтцфельдта-Якоба (vCJD).
Здесь представлены результаты исследований на хомяках и мышах, которые впервые предоставляют прямые экспериментальные доказательства отложения PrP(TSE) в мышцах, связанного с BSE и vCJD. Наши результаты подчеркивают необходимость дальнейшей оценки возможных рисков для общественного здравоохранения, связанных с вовлечением ТГЭ в скелетные мышцы.
Похожие статьи
Штамм-специфические свойства вируса варианта болезни Крейтцфельдта-Якоба (vCJD) кодируются агентом, а не прионным белком-хозяином.
Мануэлидис Л., Лю Ю., Маллинз Б. Мануэлидис Л. и соавт. Джей Селл Биохим. 2009 1 февраля; 106 (2): 220-31. doi: 10.1002/jcb.21988. Джей Селл Биохим. 2009. PMID: 19097123 Бесплатная статья ЧВК.
Идентификация второй крупной амилоидотической губчатой энцефалопатии: молекулярное сходство со спорадической болезнью Крейтцфельдта-Якоба.
Casalone C, Zanusso G, Acutis P, Ferrari S, Capucci L, Tagliavini F, Monaco S, Caramelli M. Казалоне С и др. Proc Natl Acad Sci USA. 2004 Mar 2;101(9):3065-70. doi: 10.1073/pnas.0305777101. Epub 2004, 17 февраля. Proc Natl Acad Sci U S A. 2004. PMID: 14970340 Бесплатная статья ЧВК.
Белок приона морской свинки поддерживает быстрое распространение прионов губчатой энцефалопатии крупного рогатого скота и варианта болезни Крейтцфельдта-Якоба.
Уоттс Дж. К., Джайлз К., Зальцберг Д. Д., Даггер Б. Н., Патель С., Олер А., Бхардвадж С., Сали А., Прусинер С. Б. Уоттс Дж. К. и соавт. Дж Вирол. 2016 14 октября; 90 (21): 9558-9569. doi: 10.1128/ОВИ.01106-16. Печать 2016 1 ноября. Дж Вирол. 2016. PMID: 27440899 Бесплатная статья ЧВК.
Трансгенные модели прионной болезни.
Скотт М.Р., Супаттапоне С., Нгуен Х.О., ДеАрмонд С.Дж., Прусинер С.Б. Скотт М.Р. и соавт. Дополнение Arch Virol. 2000;(16):113-24. doi: 10.1007/978-3-7091-6308-5_10. Дополнение Arch Virol. 2000. PMID: 11214913 Обзор.
Молекулярные аспекты патогенеза заболеваний при трансмиссивных губчатых энцефалопатиях.
Priola SA, Форберг И. Приола С.А. и др. Методы Мол Биол. 2004; 268:517-40. doi: 10.1385/1-59259-766-1:517. Методы Мол Биол. 2004. PMID: 15156065 Обзор.
Посмотреть все похожие статьи
Цитируется
Прогресс по механизмам низкой чувствительности трансмиссивных губчатых энцефалопатий.
Цин Л.Л., Чжао Х., Лю Л.
Л.
Цин Л.Л. и соавт.
Дунвусуэ Яньцзю. 2014 сен; 35 (5): 436-45. дои: 10.13918/j.issn.2095-8137.2014.5.436.
Дунвусуэ Яньцзю. 2014.
PMID: 25297084
Бесплатная статья ЧВК.
Обзор.Аксональное и транссинаптическое распространение прионов.
Шеарин Х., Бессен Р.А. Ширин Х. и др. Дж Вирол. 2014 авг;88(15):8640-55. doi: 10.1128/ОВИ.00378-14. Эпаб 2014 21 мая. Дж Вирол. 2014. PMID: 24850738 Бесплатная статья ЧВК.
Миозит способствует доклиническому накоплению патологического прионного белка в мышцах.
Нойманн М., Красеманн С., Шрек К., Штайнбах К., Глатцель М. Нейманн М. и соавт. Acta Neuropathol Commun. 2013 3 декабря; 1(1):78. дои: 10.1186/2051-5960-1-78. Acta Neuropathol Commun.
2013.
PMID: 24299111
Бесплатная статья ЧВК.Внутренняя спиральная склонность спиральных фрагментов прионного белка в условиях нейтрального и низкого pH: исследование молекулярной динамики обмена репликами.
Лу С, Цзэн Дж, Гао Ю, Чжан Дж З, Чжан Д, Мэй Ю. Лу X и др. Модель Джей Мол. 2013 ноябрь;19(11):4897-908. doi: 10.1007/s00894-013-1985-7. Epub 2013 17 сентября. Модель Джей Мол. 2013. PMID: 24043543
Присутствие ассоциированного с заболеванием прионного белка в скелетных мышцах крупного рогатого скота, инфицированного классической губчатой энцефалопатией крупного рогатого скота.
Окада Х., Миядзава К., Фукуда С., Ивамару Ю., Имамура М., Масуджин К., Мацуура Ю., Фуджи Т., Фуджи К., Кагеяма С., Йошиока М.
Л.
Цин Л.Л. и соавт.
Дунвусуэ Яньцзю. 2014 сен; 35 (5): 436-45. дои: 10.13918/j.issn.2095-8137.2014.5.436.
Дунвусуэ Яньцзю. 2014.
PMID: 25297084
Бесплатная статья ЧВК.
Обзор.
2013.
PMID: 24299111
Бесплатная статья ЧВК.